С. А. Жицька

С. А. Жицька

Національний технічний університет України «КПІ»

 

ОРГАНІЗАЦІЯ ВЗАЄМОДІЇ ВИКЛАДАЧА ТА КУРСАНТІВ НА ЗАНЯТТЯХ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Володіння іноземною мовою є обов’язковою складовою частиною професійної підготовки сучасного спеціаліста будь-якого профілю. Курс іноземної мови у вищому військовому навчальному закладі України (ВВНЗ) носить комунікативно-орієнтований та професійно спрямований характер. Його завдання визначаються комунікативними та пізнавальними потребами військових фахівців. Набуття курсантами комунікативної компетенції є основною метою курсу. Результатом вивчення іноземної мови є досягнення певного рівня комунікативної компетентності, що дозволить курсантам вирішувати завдання професійної, наукової та повсякденної діяльності, а також з метою самоосвіти та самовдосконалення.

Питання організації та управління навчальним процесом у навчанні різним видам мовної діяльності курсантів ВВНЗ приділяється значна увага. В умовах навчання курсантів іноземним мовам з використанням комунікативної методики практичні питання діяльності викладача і курсантів та способи їх взаємодії в аудиторією, серед яких взаємодія співрозмовників, засоби впливу в залежності від соціально-культурних особливостей, психологічні особливості оволодіння навичками та уміннями, займають ключове місце та відображені у відповідних підходах та технологіях навчання.

Завдяки гуманізації процесу освіти з’явились особистісно-орієнтовані напрями навчання, що зорієнтовані на кожну особистість, врахування інтересів, індивідуальних та психологічних особливостей курсантів. У зв’язку з цим суттєво змінились і ролі та взаємодія викладача і курсантів на заняттях з іноземної мови, організаційні процеси, які відбуваються в аудиторії. Викладач перетворився на активного і рівноправного учасника педагогічної взаємодії, партнера у спілкуванні, який підтримує комунікацію та ефективно керує роботою на занятті.

Управління процесом навчання та його організація включає використання вербальних і невербальних засобів, за допомогою яких викладач спрямовує, регулює і контролює навчальну діяльність курсантів з оволодіння комунікативними навичками та уміннями, а курсанти оволодівають відповідними мовними і навчальними уміннями в процесі взаємодії як з викладачем, так і з іншими курсантами. Складовими частинами навчальної діяльності курсантів виступають їх активна участь в різних видах вправ, використання різноманітних навчальних стратегій, засобів самоконтроля і взаємоконтроля під час роботи індивідуально, фронтально, в парах та підгрупах або малих групах.

Досягнення успіху у вивченні іноземної мови курсантами, на нашу думку, значною мірою, залежить від того, наскільки дії викладача відповідають інтересам та потребам курсантів, мотивують їх мовну діяльність та стимулюють до виконання відповідних комунікативних дій. Непорозуміння та конфлікти між викладачем та курсантами виникають внаслідок невідповідності мети та дій викладача потребам курсантів, що, в свою чергу, стає бар’єром у ефективному оволодінні мовою.

Педагогічна взаємодія відбувається у певній послідовності: ініціативна поведінка викладача, відповідна реакція курсанта, оціночна реакція викладача. В умовах реального спілкування останній етап зазвичай відсутній. Значну роль у процесі педагогічної взаємоводії відіграє навчальна поведінка курсантів, яка поділяється на респонсивний та ініціативний тип. При респонсивній поведінці курсанти можуть реагувати на поведінку, репліки та висловлювання інших курсантів, в той час, як при ініціативному типові поведінки курсанти самі починають взаємодію і активно спілкуються з товаришами та викладачем. Ініціатива і активність курсантів на занятті залежить не тільки від рівня володіння мовою, а і від віку, взаємин в групі, соціокультурних особливостей, відношення курсантів до викладача, виду діяльності і умов її здійснення. Успіх педагогічної взаємодії залежить від багатьох факторів, серед яких тривалість, якість і кількість мовлення викладача, мета навчання, рівень володіння мовою курсантами, вміння викладача виправляти і аналізувати помилки, встановлювати зворотній зв’язок.

Таким чином, удосконалення форм навчання іноземній мові в умовах військового навчального закладу виходить з професійної спрямованості мовного змісту. Його формування забезпечується такими психолого-педагогічними умовами: чітке усвідомлення викладачами мети навчання іноземної мови, усвідомлення ними необхідності знання іноземної мови військовими фахівцями як об’єктивної вимоги сучасного етапу розвитку суспільства; вимогливе ставлення викладачів іноземної мови до підвищення своєї педагогічної майстерності; спрямованість навчального матеріалу на майбутню спеціалізацію курсантів; впровадження в практику викладання іноземної мови найбільш прогресивних методів і форм навчання, що забезпечують активну пізнавальну діяльність курсантів; професійна спрямованість усього навчально-виховного процесу з іноземної мови.Основне завдання викладача – організація такої навчальної діяльності курсантів, в процесі якої формується творчий підхід до справи, прагнення до самовдосконалення, розвиваються навички самостійної роботи.

 

Література:

1.       Зуєв О.Г. Деякі проблеми теорії і практики навчання іноземних мов у військових навчальнихзакладах Міністерства оборони України / О.Г. Зуєв // Наука і оборона. – 1999. – № 1. – С. 64 – 66.

2.       Пассов Е.И. Kоммуникативный метод обучения иноязычному говорению / Е.И. Пассов. – М., 1985. – 208 с.

3.       HarmerJ. ThePracticeofEnglishLanguageTeaching/ J. Harmer. – Longman, 2001. – 229p.

4.       Scrivener, J. Learning Teaching / J. Scrivener. – Macmillan Publishers Limited, 2005. – 69p.

AttachmentSize
zhicka.pdf192.94 KB