ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ ВИДІВ НАОЧНОСТІ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ

ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ ВИДІВ НАОЧНОСТІ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ

К.О.Галацин

Національний технічний університет України «КПІ»

 

Навчання англійської мови, як засобу спілкування вимагає цілеспрямованої уваги. Неможливо вивчати мову не знаючи слів. Лексична одиниця - ядро мови. Правильне вживання лексики та насичений словниковий запас це - ключ до вільного іншомовного спілкування.

Навчання англійської мови посідає одне з провідних місць у загальному навчанні учнів та й взагалі у всебічному розвитку. Знання іноземної мови поєднується із знанням слів, в той час як володіння мовою - з лексичними навичками. Отже, лексичні навички слід розглядати як найважливіший компонент змісту навчання іноземної мови, а їх формування саме і є метою навчання лексичного матеріалу.

Для того щоб навчання було ефективним та підібрані методи відповідали потребам студентів, процес засвоєння лексичного матеріалу поділяється на етапи. Таким чином виділяють:

1)  етап ознайомлення учнів з новими лексичними одиницями;

2) етап автоматизації дій учнів з новими лексичними одиницями.

Ознайомлення з новими лексичними одиницями починається з семантизації - розкритя значення нових слів. Способи семантизації поділяють на перекладні та безперекладні. До безперекладних відносяться: наочна семантизація (демонстрація малюнків, предметів, діапозитивів, картин, жестів, рухів тощо), мовна семантизація, дефініція, тлумачення. Наочність може бути зображальною та предметною. Окремі способи мають свої переваги і недоліки і виділити один найефективніший неможливо. Слова англійської мови відрізняються за формою, значенням, сполучуваністю, виражають предмети або абстрактні явища. Тому спосіб семантизації доцільно добирати до окремого слова, чи групи слів. Ефективним вважається поєднання декількох способів.

Під лексичною компетенцією розуміють лексичні знання, а також здатність використовувати мовний словниковий запас у мовленні: усному (аудіювання, говоріння) і писемному (читання, письмо).

Лексичні знання включають:

знання про звукову форму лексичної одиниці (ЛО), необхідні для її правильної вимови та розпізнавання і розрізнення на слух;

знання про графічну форму, правила орфографії, необхідні для правильного написання Л О та розпізнавання і розуміння її при читанні;

знання з граматики, необхідні для утворення словоформ;

знання семантики слів, необхідних для утворення вільних словосполучень;

Для забезпечення функціонування лексики у процесі спілкування потрібно сформувати у студентів відповідні лексичні навички: рецептивні і репродуктивні. 

Реалізації освітнього і розвиваючого потенціалу формування лексичної компетенції школярів мають сприяти добір навчального матеріалу і технологія роботи з ним. Лексична компетенція визначається як наявність певного запасу лексичних одиниць (ЛО) з урахуванням здатності адекватно їх використовувати: коректно вимовляти і писати, правильно організовувати граматично, розуміти на слух і в процесі читання, оперувати ними в актах комунікації у потрібному темпі і в різноманітних значеннях, доречно вживати образні вислови, прислів'я, приказки, фразеологічні звороти для досягнення відповідного комунікативно-функціонального результату. Таким чином сформована лексична компетенція стає підґрунтям для реалізації мовленнєвої, соціокультурної та соціолінгвістичної компетенцій студентів.

Показниками володіння мовним матеріалом на рівні лексичних знань є:

1) правильність розуміння й відтворення ЛО;

2) швидкість виконання відповідних дій, що має свідчити про процес ще свідомого оперування інформацією про нові ЛО. Швидкість вимірюється часом виконання завдання, який в репродукції залежить від індивідуального темпу мовлення або письма.

Перевірка знань ЛО на рецептивному і репродуктивному рівнях проводиться у певному і чітко визначеному місці навчального процесу, а саме після повідомлення лексичних знань. Відомо, що студенти неоднаково швидко запам'ятовують нові слова. Тому на певному етапі заняття виникає таке: деякі студенти виконують завдання досить швидко, а деякі не можуть впоратися з ними взагалі. Якщо у такій ситуації перейти до наступного етапу роботи, з'являється небезпека утворення прогалин у знаннях слабшого студента, накопичення яких у подальшому приведе до неможливості користуватися англійською мовою як засобом спілкування. Вирішити таку проблему допоможе прийом „активної асистенції": слабким студентам даються додаткові вправи, а сильнішим пропонується допомагати їм у роботі. Далі студент-асистент, виконуючи роль викладача, пропонує слабшому студенту виконати інше контрольне завдання, і лише після отримання результату вся група може просуватися далі.

Застосування прийому „активної асистенції" приносить користь і слабкому, і сильному студентові: слабкий одержує можливість „пригальмувати" і краще запам'ятати й осмислити новий лексичний матеріал, а сильний отримує можливість випробувати свої сили у навчанні слабшого товариша, що підвищує його самооцінку і тому має високу мотиваційну цінність.

Сучасне навчання іноземної мови студентів передбачає їх спілкування на міжкультурному рівні в найбільш типових ситуаціях на основі комунікативного мінімуму, який повинен включати певний обсяг країнознавчих та лінгвокраїнознавчих знань. Джерелом відбору лексичного матеріалу мають бути автентичні матеріали: зразки літератури, словники, відеозаписи фільмів на різну тему видавництва ВВС. Звичайно, добір лексичного матеріалу має бути обмежений рамками тематики.

Як відомо, вживання лексики в мовленні передбачає єдність форми і значення ЛО. Проте цей процес ускладнюється інтерференцією з боку рідної мови. Чинниками цього можуть бути:

1) розбіжності в передачі значень деяких ЛО (Порівняймо: українські слова "плакати', "кричати" - передаються в англійській мові одним словом - cry),

2) відсутність певних понять у рідній мові учнів (ladу, sir, lunch),

3) різні правила сполучуваності слів тощо. Тому планування роботи з ЛО на занятті вимагає ретельного аналізу викладачем особливостей кожної ЛО, її форми (фонетичної, графічної, структурної, граматичної), значення, особливостей вживання у мовленні, вибір адекватних прийомів організації, ознайомлення, тренування і застосування відповідних Л О у процесі спілкування.

Мета навчання лексичних засобів спілкування полягає в оволодінні студентами навчальним матеріалом для здійснення спілкування і взаємодії в ситуаціях, які моделюються на занятті і які мають бути наближені до умов реальної комунікації. Тому викладач має забезпечити не тільки мотивацію ознайомлення з новими Л О, але й мотиви кожного завдання і вправи при організації тренування.

Засвоєння лексики іноземної мови повинне мати не стільки теоретичний, скільки практичний характер, тому викладачі повинні прагнути розвинути в студентів не лише механізм знання, а й механізм володіння, розуміння.

На етапі комунікативної практики, метою якого є самостійне вживання лінгвістичного матеріалу в усіх видах мовленнєвої діяльності, наочність, посідає не останнє місце. Наприклад використання фраз кліше та таблиць по темі застосовують при складані діалогів, та в монологічному мовлені. Тому, лексичні вправи повинні бути спрямовані на усвідомлення лексичних одиниць, сприяти логічному мисленню, формувати мовленнєві уміння та навички, відповідати характеру навчального матеріалу, нести виховний характер.

Контроль є не лише засобом перевірки результату роботи викладача а й самоперевірки студентів самовдосконалення. Щоб процес контролю був ефективним і не викликав негативної реакції у студентів потрібно заздалегідь передбачити форми контролю де можливо поєднати цікаві завдання із перевіркою засвоєних знань та вмінь. Така перевірка завжди супроводжується позитивними емоціями, зводить нанівець стресовий характер контрольної ситуації, сприяє діалогічному спілкуванню між учасниками процесу навчання, а значить, сприяє формуванню внутрішньої мотивації до контрольних дій. З цього випливає необхідність формування внутрішньої мотивації учіння студентів як однієї з цілей процесу навчання. Мотивація учіння залежить від декількох чинників, серед яких важливе місце займає організація навчального процесу, зокрема - контролю.

Про наявність лексичних знань в студентів свідчить їхнє розуміння значення нової ЛО в ізольованому вигляді на слух та при читанні (у рецепції), а також їхня здатність вимовити й написати її відповідно до значення (в репродукції) в ізольованому вигляді. Формуванню внутрішньої мотивації сприяє також формулювання мети контрольованого завдання: воно виконується для того, щоб уміти правильно вимовляти англійською мовою слова, які будуть потрібні для ведення бесіди за темою заняття.

Література:

  1. Беляев Б.В. Психологические основи усвоение лексики иностранного языка. - М.: Просвещение, 1964. - 136с.
  2. Коломінова О. О, Формування англомовноїї лексичної компетенції.Іноземні мови. - 2005. - №2. - С.48-51.
  3. Скляренко О. В, Сучасні вимоги до вправ для формування лексичної компетенції.Іноземні мови. - 1999. - №3. - С.3-7  
ДодатокРозмір
vikoristannya_riznih_vidiv_naochnosti_u_procesi_formuvannya_leksichnoyi_kompetenciyi.pdf200.42 KB

Коментарі

Коментар.

Дякую Вам за дуже цікаву, а головне корисну інформацію.

питання

Дякую за цікавий та актуальний для викладача іноземної мови матеріал.   Скажіть, будь-ласка, ваша сематизація може бути у вигляді тезауруса.

питання

Дякую за цікавий та актуальний для викладача іноземної мови матеріал.   Скажіть, будь-ласка, кий спосіб семантизації Ви вважаєте найбільш ефективним у викладанні англійської мови студентам технічних спеціальностей?

 

відповідь

Окремі способи мають свої недоліки та переваги і виділити один найефективніший неможливо.  Слова англійської мови відрізняються за формою, значенням, сполучуваністю, виражають предмети чи абстрактні явища. Тому спосіб семантизації доцільно добирати до окремого слова, чи групи слів. Ефективним вважається поєднання декількох способів.

Запитання

Контроль перевірки володіння лексичних одиниць студентами є дуже актуальним та суб'єктивним питанням. Як Ви вважаєте, які форми контролю та типи завдань є найефективнішими для перевірки засвоєння ЛО, з метою не лише засвоєння матеріалу, а й зацікавлення студентів? 

 

  Лексичні вправи повинні

 

Лексичні вправи повинні бути спрямовані на усвідомлення лексичних одиниць, сприяти логічному мисленню, формувати мовленнєві уміння та навички, відповідати характеру навчального матеріалу, нести виховний характер. Зразками вправ тут можуть бути такі завдання:  pair up and define...; group up and discuss...;  work with pictures and match them with the word…;  look at the pictures and name the words…;  work in small groups and identify... . Завдання для кращого засвоєння правопису слова також може бути: put the mixed letters into the write order, read the words… .  На етапі семантизації ефективний спосіб засвоєння лексичних одиниць може бути використана римівка, де певне слово яке потрібно вивчити повторюється декілька разів і його можна замінити на інше. Сучасні підручники, та технічні можливості дозволяють використовувати різноманітні прийоми ознайомлення з словами. Яскраві картинки, малюнки до відповідних слів звертають увагу, краще запам'ятовуються. Популярний метод "Wordsinfamilies" до певної теми. Часто студенти нервують перед  перевіркою слів, щоб уникнути такого стресу пропонується взаємоперевірка в парах. Етап рецептивно-репродуктивного тренування передбачає створення стереотипів вживання лексики  на рівні фрази. Тому треба добирати такі вправи, що сприяють автоматизації лексичних навичок, наприклад:  listen and cross out the odd words in the group of words; listen and choose the definition of the words;  listen and group up the words with their synonyms/antonyms;  fill in the chain (crossword);  complete the sentences;  fill in the blanks with the new words;  look at the picture and write the names next to the numbers;   fill in the table. На етапі комунікативної практики, метою якого є самостійне вживання лінгвістичного матеріалу в усіх видах мовленнєвої діяльності, доцільно використовувати такі вправи, як:  pair up and comment on;  match the dates and events and comment on them;  look at the picture and imagine;  find out more information about;  compose a dialogue with the following words.  На даному етапі наочність посідає не останнє місце. Наприклад використання фраз кліше та таблиць по темі застосовують при складані діалогів, та в монологічному мовлені. 

Щоб процес контролю був ефективним і не викликав негативної реакції потрібно заздалегідь передбачити форми контролю де можливо поєднати цікаві завдання із перевіркою засвоєних знань та вмінь. Така перевірка завжди супроводжується позитивними емоціями, зводить нанівець стресовий характер контрольної ситуації, сприяє діалогічному спілкуванню між учасниками процесу навчання, а значить, сприяє формуванню внутрішньої мотивації до контрольних дій. З цього випливає необхідність формування внутрішньої мотивації учіння як однієї з цілей процесу навчання.

запитання

Ваша робота є дуже актуальною та своєчасною. Мене цікавить ваше ставлення до методи деяких викладачів надавати студентам довжелезні списки ЛО та змушувати їх заучувати, а, в якості контролю засвоєння, опитувати усно слова за тим же списком. Чи можна таким чином визначити рівень опанування лексики та чи буде цей спосіб ефективним для формування та розширення активного словника?

Моє ставлення до такого

Моє ставлення до такого методу засвоєння лексичних одиниць - негативне. Рівень опанування лексики студентом визначити важко, тому доцільно використовувати, на мою думку, комунікативний підхід, сугестивного методу, аудіо-візуального методу, показ малюнків, предметів, демонстрація дій, використання синонімів, антонімів, дефініцій, коментаря іноземною мовою, ілюстративних речень, а також навчальних матеріалів.

коментар

Дуже дякую за змістовну відповідь. Я цілковито погоджуюсь з Вами в даному питанні.

дякую за цікавий та доцільний

дякую за цікавий та доцільний матеріал. Як, на Вашу думку, найефективніше подавати новий лексичний матеріал вузького технічного спрямування. Наперед дякую за відповідь.