ОГЛЯД НАЙБІЛЬШ ЦІКАВИХ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НА ЗАНЯТТЯХ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

ОГЛЯД НАЙБІЛЬШ ЦІКАВИХ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НА ЗАНЯТТЯХ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ 

REVIEWOF THE MOST INTERESTING INTERACTIVE METHODS IN ENGLISH CLASSES

А.Ю. Циркаль

Anna Tsyrkal

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

National Technical University of Ukraine “Kyiv Polytechnic Institute”

Анотація. В даній статті розглядаються особливості застосування інтерактивних методів навчання на заняттях з англійської мови, приводяться їх приклади та аналізуються способи їх проведення.

Abstract. The present article deals with implementation of interactive learning for English classes. Some examples of interactive techniques are provided and means of its conducting are analyzed.

Ключові слова: iнтерактивне навчання, мультимедійні засоби, мозговий штурм, робота в групі, метод проектів.

Keywords: interactive learning, multimedia means, brainstorming, teamwork, project method.

В умовах конкурентоспроможного виходу України на міжнародну освітню арену, усе складніше стає забезпечити високий рівень освіченості студентів ВНЗ, застосовуючи для цієї мети тільки традиційні методи навчання.Залучення нових ефективних методів навчання іноземної мови для підготовки студентів, зокрема, технічних спеціальностей, стало не лише бажаним, а й  необхідним.

Серед передових методів у сучасному навчальному процесі вивчення англійської мови, велику увагу приділяють інтерактивним методам, основаних на особистісно орієнтованому  підході до студента, спрямованих на розвиток не лише творчого потенціалу вивчаючого, але й на вміння мислити та  швидко реагувати, покращуючи комунікаційні навички.

Слово «інтерактив» (пер. з англійської “inter” – взаємний, “act” – діяти) означає взаємодіяти. «Інтерактивне навчання» можна визначити як взаємодію викладача та студента в процесі спілкування та навчання з метою вирішення лінгвістичних та комунікативних завдань. Інтерактивна діяльність включає організацію та розвиток діалогічного мовлення, спрямованих на взаємодію, взаєморозуміння, вирішення проблем, важливих для кожного із учасників навчального процесу.

Дидактичний аспект інтерактивних технологій досліджують такі відомі вчені, як  Г.М. Брос, М.В. Кларен, Л.В. Пироженко , Н.Ф. Фомин, О.І.Пометун, Н. Суворова та інші.

За Л.В. Пироженко та О.І. Пометун, визначають умовну робочу класифікацію інтерактивних технологій за формами навчання (моделями), у яких реалізуються інтерактивні методи. Їх розподіляють на чотири групи залежно від мети заняття та форм організації діяльності студентів: інтерактивні технології кооперованого навчання, інтерактивні технології колективно – групового навчання, технології ситуативного моделювання, технології опрацювання дискусійних питань [5:49].

На нашу думку, інтерактивні методи є працюючими методами, як в середині групи, так і за її межами. Хоча роль викладача в ході інтерактивних занять є другорядною, проте слід звернути увагу на процес підготовки та розподілення ролей для аудиторії. Найважливішим для студентів технічних спеціальностей є правильно сформоване технічне завдання. Завданням викладача є: створити сприятливі умови в групі для висловлювання власної думки кожного з учасників, ознайомити студентів з чітко сформованими правилами інтерактивної гри та направити студентів у правильну сторону розвитку подій. З групи студентів, які притримуються власних точок зору, необхідно зробити команду, частиною якої є викладач, поділити створену команду на групи, об’єднуючи студентів за інтересами або з власних міркувань викладача.

Як правило, працюючи в групі, у студентів виникає покращення комунікативних навичок, проявляється як командний дух, так і характеристики лідера окремих індивідуумів. Таким чином, створюється умови для індивідуального самовираження  всередині групи, вміння працювати в команді, розвивається дух суперництва, який сприяє мотивації студентів до розширення знань для покращення комунікації та словесного закріплення своїх позицій.Даний метод вчить студента активному самостійному пошуку відповіді, що є одним з основних завдань Болонського процесу.

Технологія навчальної діяльності у парах була вперше запропонована А.Г. Рівіним ще в 1911 році, проте лише в 90ті роки поступово набуває популярності. Було доведено, що діяльність учнів стає ефективною, максимально результативною і в той же час вивільнює час викладача для контролюючих і корегуючих дій.

Інтерактивна взаємодія характеризується високим показником інтенсивності спілкування учасників, їх прямою комунікацією, зміною використаних прийомів та форм спілкування, що допомагає урізноманітнити сприйняття інформації, тим самим, покращуючи її засвоєння [5:35-37].

Використання інтерактивних методів навчання спонукає не лише студента, але й викладача до постійної творчості, сприяє розвитку педагогічних здібностей, орієнтує на пошук унікальних якостей студентів, особливостей їх мислення.

Основними складовими ефективності заняття є ґрунтовні теоретичні  знання студентів, ретельне планування заняття та творчий підхід викладача. 

Структура заняття з англійської мови із застосуванням інтерактивних технологій проходить в чотири етапи:

1)   Підготовка. Цей етап передбачає організаційні моменти, такі як роздатковий матеріал, вирішення питань місця проведення та необхідних технічних засобів.

2)    Вступ. На даному етапі важливі пояснення правил, мети, технічно сформоване завдання, розділення на групи, розподіл ролей та нагадування студентам про кількість відведеного на «гру» часу.

3) Проведення. Обов’язковим є обговорення заданих викладачем ситуацій, самостійний або груповий пошук рішень, формування відповідей .

4)  Рефлексія та результати. Елементами даного етапу є обговорення результатів «гри», оцінювання, зворотній зв’язок [2:7-11].

Варто зазначити,  що обрання формипроведення інтерактивного заняттяпотребуєіндивідуального підходу викладача, врахування рівня інтелектуального розвитку, теми, що вивчаєтьсятацілей.

Технології інтерактивного навчання можуть бути залучені до проведення заняття в аудиторії або за її межами у формі позакласового заходу. Методика проведення заняття є активною, тобто жоден студент не залишається без уваги і, у сприятливій атмосфері, навіть пасивні студенти прагнуть бути активними учасниками.

До інтерактивних методів навчання відносять презентацію, евристичні бесіди, рольові ігри, дискусії, «мозковий штурм», конкурси з практичними завданнями та їх подальше обговорення, проектування бізнес планів, проектів, проведення творчих заходів, використання мультимедійних комп’ютерних програм та залучення англомовних спеціалістів.

Гра –  найбільш доступний для студентів вид діяльності, спосіб переробки отриманих із зовнішнього світу вражень [3:7-10]. У грі яскраво проявляються особливості мислення та уяви, емоційність, активність, розвиваюча потреба в спілкуванні. Цікава гра підвищує рівень активності студента, і він може вирішити більш складну задачу, ніж на звичайному занятті. Але це не свідчить про те що всі заняття повинні проходити в формі гри. Гра  –  це тільки один з методів, і вона дає гарні результати тільки у поєднанні з іншими: аудіюванням, бесідами, читанням та іншими.

Гра має велике значення для розвитку особистості. Успіх навчальної гри визначається можливостями учасників, а також віковими особливостями. Навчальна ділова гра має такі функції:

1. Розвиваюча – забезпечує під час навчальної діяльності розвиток творчого потенціалу учнів, їх самостійності в оволодінні методами отримання необхідних знань.

2. Комунікабельна – реалізується через організацію спілкування, регулювання міжособистісних відносин, виникнення механізму саморегуляції поведінки.

3.Активізуюча – передбачає стимулювання пізнавальних процесів, інтересів, потреб.

4.Інформаційна – проявляється у спрямованості змісту гри на соціальні, психологічні та методичні проблеми.

5.Функції інтеграції знань забезпечує міжпредметні зв’язки між курсами загальних об’єктів вивчення [5:45-67].

Обираючи певний  інтерактивний метод, а саме “Interview”, “Round Table”, “ReflexiveCircle”,“Hotsummary”, “Project”,“Expert Groups”, “Dozensofquestions”, “Excursion”, викладач формує у студентів відповідні навички. В додаток до цього, в результаті взаємодії спілкування відбувається взаємонавчання обох сторін.

Розглянемо надаліприклади проведення найбільш цікавих студентам інтерактивних ігор. Нижче запропоновані ігри передбачають оволодіння словниковим запасом з вивченої теми та загальновживаними словами.

Grabaminute–гра, в якій студенту надається 1 хвилина, для представлення терміну, написанного на інтерактивній карті. Учасник має надати найбільше інформації про даний предмет/термін, його значеня, використання, тощо. Отримує перемогу, студент, який надав найбільш повну та зв'язну інформацію про вказаний в картці предмет або термін.

Перевірка знань: словниковий запас з певної теми у поєднанні з грамматикою. Хороший спосіб для закріплення пройденного матеріалу.

Особливості гри: покращується навички швидкого реагування, критичного мислення.

Anitemdescription–гра, в якій необхідно описати слово чи словосполучення, вказані на інтерактивних картках, не називающи корінь слова та не застосовуючи жестів. При цьому активну роль грає решта групи, яка має вгадати слово.

Перевірка знань: словниковий запас з певної теми у поєднанні з грамматикою. Можна використовувати в якості Warm up activity.

Особливості гри: покращується навички швидкого реагування, активізується пошук синонімів англійською мовою. Прямий комунікативний контакт з групою позитивно впливає на  взаємозв’язок всередині групи.

Chainstory–гра на логіку, прояв фантазії та індивідуальності. Суть гри полягає у продовженні історії попереднього студента.

Перевірка знань: словниковий запас з певної теми та загального словникового запасу в поєднанні з грамматикою.

Особливості гри: покращується навички швидкого реагування, логічного мислення, підвищується увага, не меншу роль віддають фокусуванню на сюжеті історії, що допомагає розвивати пам’ять.

Вище зазначені ігри можуть проводитися в другій частині заняття, для підвищення активності студентів та покращення сприйняття  інформації. Вони не потребують значної підготовки та залежать від теоретичного рівня пізнання студентів. Щодо дискусійних групових форм, які будуть приведені нижче, окрім теоретичного підґрунтя повинна бути присутня аргументованість відповідей.

Приведені нижче актуальні дискусійні форми змушують студентів аналізувати думки, перш ніж їх озвучувати, адже обов’язковим елементом є не лише промова, але й пояснення ходу власних думок.

1)  Roundtable(Колективна гра  на вирішення спільної проблеми).

2)   Scientific debate   (Навчальна суперечка-діалог, в якій студенти – представники різних направлень, відстоюють свою думку, протилежну іншим).

3)    Competition in small groups (Мотиваційна гра, яка спонукає студентів до активності).

4)     Brainstorm(Гра, розвиваюча критичне мислення).

5)    Situation(Гра, розвиваюча вміння швидко реагувати та фантазувати).

6)  Judicial sitting (Гра з розподіленням ролей та пошуком конструктивних відповідей).

7)  Training (форма навчання із застосуванням різних форм роботи з невеликою групою для вдосконалення навичок в процесі моделювання ситуацій, які наближені до реальності).

8) Debriefing (Аналіз та обговорення результатів попередньої роботи; структурування набутого досвіду; Визначення та оцінювання власних досягнень та поразок педагогом і учнями;    планування    подальшої діяльності.

9) Six Thinking Hatsза методом Едварда де Боно (систематизація мислення).

Дискусійні форми навчання – це ціленаправлений та впорядкований обмін думками, твердженнями з метою «знаходження істини» або формування в учасників певної точки зору. Головними умовами є обмеження одним питанням чи темою, висловлена думка має бути аргументованою.

Однією із самих активних дискусійних форм заняття можна виокремити «Мозковий штурм» (Brainstorm),що містить спільне розв’язання проблем. Метою цієї гри є забезпечення генерації ідей для неординарного рішення певної проблеми. Переглянемо список необхідних елементів проведення «мозкового штурму».

1) Необхідно висловити якомога більше ідей та зафіксувати їх.

2) Записуються всі висловлені ідеї, навіть на перший погляд, безглузді.

3)  Відсутність будь-якої критики.

4) Всі учасники мають однакові права висловити свою думку.

Не менш цікавим є «метод шести капелюшків» (Six Thinking Hats). Це проста і ефективна система, що значно збільшує продуктивність праці. У пропонованій системі мислення поділено на шість категорій, з кожною з яких співвіднесена метафоричний капелюх певного кольору. Коли обговорюється питання, кожний із присутніх застосовує до нього конкретний капелюх і всі думають в одному напрямку. Даний капелюх забезпечуючи більш ефективну концентрацію і легкість в управлінні власними думками. Кожний колір має свої функції.

Білий капелюх: Детальна і необхідна інформація. Тільки факти. Яка ще необхідна інформація?

Жовтий капелюх: Символічне відображення оптимізму. Дослідження можливих успіхів і позитивних сторін. Переваги. Чому це спрацює?

Чорний капелюх: Застерігає і змушує думати критично. Що може статися поганого або що піде не так? Обережність. (Не зловживайте нею.)

Червоний капелюх: Почуття, ідеї та інтуїтивні прозріння. (І не намагайтеся їх пояснити.) Які почуття в мене виникають?

Зелений капелюх: Фокусування на творчості, альтернативних рішеннях, нові можливості та ідеї. Це можливість висловити нові поняття та концепції.

Синій капелюх: Керування розумовими процесами. Гарантія дотримання всіх шести капелюхів.

 Використання цього прийому дозволяє скоротити час розв`язання проблем на більше, ніж на 40% і підвищити ефективність результатів діяльності.

Метод  Дебрифінга сприяє не тільки розвитку особистісних якостей учнів але й вчить об’єктивному оцінюванню знань і вмінь, набутих під час попередньої    роботи,   аналізу рівня    застосування особистісних  якостей,  рівня  активності  та моделей поведінки. Єдиним обмеженням даного методу є те, що він потребує   більшого   терміну,   порівняно   з іншими методами.

До цікавих позакласнихінтерактивних занять ми віднесли екскурсії  англійською мовою та зйомка відео репортажу. Важливим етапом проведення позакласного заходу є підготовка: розподілення ролей між студентами, затвердження маршрутного листа, самостійний пошук студентами інформації та затвердження її викладачем, який виступає у ролі експерта.

Головною проблемою залучення інтерактивних ігор визначають те, що студент часто немає власної думки, а якщо й має, то боїться висловлювати її відкрито, на весь клас. Постійне проведення інтерактивних занять сприяє значному покращенню комунікаційних навичок студентів, в результаті чого зникають внутрішні обмеження учня. В процесі спілкування студенти навчаються: спілкуватися з різними людьми, висловлювати альтернативні думки, приймати виважені рішення, приймати участь у дискусіях .

З наведених прикладів, бачимо, що існує велика кількість форм інтерактивних занять. Найбільшою помилкою викладача є використання однієї методики викладання або вибір однієї форми проведення інтерактивного завдання.

Слід пам’ятати, що канали сприйняття інформації не бувають односторонніми, тому слід залучати різні форми.

З розвитком інформаційної революції швидко вдосконалюється технологічний процес, студенти звикли до постійного оновлення інформації, змін, інтеграції Болонського процесу, тому і необхідно залучати нові різноманітні інтерактивні методи навчання для реалізації поглибленого швидкого засвоєння постійно обновлюваних студентами знань. Неможливо недооцінити роль мультимедійних засобів у проведенні інтерактивного заняття.

При усному викладі матеріалу за хвилину слухач сприймає і здатний обробити до однієї тисячі умовних одиниць інформації, а при «підключенні» органів зору до 100 тисяч таких одиниць. Як бачимо, найбільша кількість студентів є візуалами, які краще засвоюють інформацію за допомогою зорового каналу. Під час сприймання матеріалу існує можливість вести записи, що включає моторну пам’ять і покращує процес запам’ятовування. Тому висока ефективність використання в навчанні мультимедійних засобів, основа яких – зорове та слухове сприйняття матеріалу є очевидною. Застосування мультимедійних засобів підвищує рівень сприйняття за запам’ятовування на 30-40% завдяки одночасній багатоканальній взаємодії студента з інформацією.

Якісна мовна підготовка студентів не можлива без використання сучасних освітніх технологій. Сучасні технології в освіті – це професійно-орієнтоване навчання іноземної мови, використання  проектних методів, застосування інформаційних та телекомунікаційних технологій, робота з навчальними комп’ютерними програмами, дистанційні курси іноземних мов, створення презентацій у програмному середовищі Open Office Impress, Microsoft PowerPoint, використання ресурсів всесвітньої мережі Internet. Мультимедійні засоби навчання являють собою перспективний і високоефективний механізм, що дозволяє опрацьовувати та представляти більшу кількість інформації, ніж традиційні джерела інформації.

Слід, також, пам’ятати, що мультимедійні засоби навчання, які використовуються в навчальному процесі, повинні відповідати системі психологічних, дидактичних та методичних вимог.

Виклад навчального матеріалу повинен відповідати не тільки вербально-логічному, але і сенсорно-перцептивному рівню когнітивного процесу. Його виклад необхідно орієнтувати на вокабуляр і лінгвістичну композицію конкретного вікового контингенту і специфіку підготовки студентів.

До інтерактивних ігор із залученням мультимедійних технологій можемо віднести метод проектів “Presentations”, демонстацію відео проектів «Videoprojects”, проведення інтерактивних ігор “FirstMillion”,  “Thebrainoftheclass”, “Blinkingframes” та інших. Використання мультимедійних технологій можливе для доповнення тренінгів та лекцій. Основною перевагою інтерактивного навчання є поєднання з традиційними методами. Інтерактивність методів навчання англійської мови проявляється у синтезі  вищезазначених технологій, у різноманітності форм проведення занять.

Залучення мультимедійних проектів в групових завданнях сприятиме дослідницькому пошуку та вирішення групою студентів значи­мої для них задачі з ме­тою одержання реального результату.

Проведені заняття зі студентами різних курсів технічних спеціальностей показали, що саме при залученні інтерактивних технологій навчання збільшується  активність роботи на занятті, увага, мотивація студентів. Учасники відчувають себе не пасивними слухачами, а активними гравцями заходу, розвивають в собі вміння вислуховувати думки інших, погоджуватись з ними або відстоювати свою, самостійно шукати аргументи, пояснювати логічність та послідовність своїх думок англійською мовою, володіючи термінами професійного спрямування.

Беручи до уваги вищезазначений матеріал, можна дійти висновку, що використання інтерактивних форм та методів в реалізації особисто орієнтованого підходу та викладанні англійської мови дають змогу практично збільшити кількість розмовної практики на занятті, виявляються цікавими для студентів, допомагають засвоїти матеріал та використати його у подальших заняттях, виконують дидактичні та різні розвивальні функції. Таким чином, викладач стає наставником самостійної учбово-пізнавальної та творчої діяльності студентів. Маючи багато переваг, слід також пам’ятати про недоліки: при частому застосуванні сприймання інтерактивних ігор стає механічним, втрачає творчу зацікавленість, тому необхідно урізноманітнювати ігри та комбінувати інтерактивні методи навчання з традиційними.

Література:

1.        Г.Л. Багиев, В.Н. Наумов. Руководство к практическим занятиям по маркетингу с использованием кейс-метода [Електронний ресурс]  http://www.marketing.spb.ru

2.        Гін А. Безкровна атака: Технологія проведення навчального мозкового штурму: [Цікава і проста форма навчальної діяльності] // Завуч (Перше вересня). – 2000. - №8. – С.7-11.

3.        Крамаренко С.Г. Інтерактивні техніки навчання, як засіб розвитку творчого потенціалу учнів // Відкритий урок. – 2002. - № 5-6. – С.7-10.

4.        Пометун О. Як оцінити діяльність учнів на інтерактивному уроці // Доба. – 2002. - №2. – С.2-6.

5.        Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. –К., 2004. –192 с.

ДодатокРозмір
cirkalayu_stattya_onlayn.pdf384.06 KB

Коментарі

Відповіді на питання від автора

Доброго дня! Шановні коллеги, перепрошую за затримку у відповідях, з радістю відповім вам. З повагою, Циркаль Анна.

З приводу доцільності використання даних методів для контролю занять, можливі лише деякі форми інтерактивних методів, де вчитель може контролювати індивідуальну відповідь кожного студента. Сюди відносяться і рольові або ситуативні ігри, і презентації.

Щодо використання структурно-мовленнєвих схем, можна сказати, що наявність їх є бажаною, але не обов'язковою. Якщо вас зацікавила дана тема, відвідайте методичний семінар  у квітні( запрошеннябудуть розіслані на поштові скриньки).

Використання інтерактивних методів вважаю за доцільним на другій половині заняття, коли уважність студентів падає. Звчайно, необхідно підготуватись до проведення інтерактивного заняття, перешкодами можуть бути технічні моменти та різниця рівня складності завдання з рівнем володіння мовою студентів. Чим частіше використовуються інтерактивні методи, тим краще студенти адаптуються до їх умов. 

 

Дякую за цікаву статтю. Я

Дякую за цікаву статтю. Я кожного разу даю студентам картки, але не знала як це назвати, але виявилось anitemdescribtion!! можу надіслати картки, які я вже створила, поки що маю 81, продовжую праювати. Якщо цікаво, то напишіть мені. Пробувала 6 капелюхів, студенти в захваті!

Спасибі за цікаву та корисну

Спасибі за цікаву та корисну інформацію. Скажіть, будь ласка, а чи доцільно використовувати інтерактивні методи для контролю знань - під час модульних контрольних робіт, наприклад?

Дякую за цікаву інформацію

Дякую за цікаву інформацію щодо можливостей урізноманітнення форм навчання англійської мови за допомогою інтерактивних методів. А чи використовуєте Ви функціональні та структурно-мовленнєві схеми під час застосування дискусійних групових форм?

Шановна Анно, скажіть,

Шановна Анно,

скажіть, будь-ласка, як часто Ви радите використовувати інтерактивні методи навчання під час аудиторних занять? Чи є якісь перешкоди у застосуванні таких методів? Як Ваші студенти ставляться до інтерактивних методів навчання?

Дякую!

відповідь автора ЦИРКАЛЬ

 

Доброго дня! Шановні коллеги, перепрошую за затримку у відповідях, з радістю відповім вам. З повагою, Циркаль Анна.

З приводу доцільності використання даних методів для контролю занять, можливі лише деякі форми інтерактивних методів, де вчитель може контролювати індивідуальну відповідь кожного студента. Сюди відносяться і рольові або ситуативні ігри, і презентації. 

Щодо використання структурно-мовленнєвих схем, можна сказати, що наявність їх є бажаною, але не обов'язковою. Якщо вас зацікавила дана тема, відвідайте методичний семінар  у квітні( запрошеннябудуть розіслані на поштові скриньки).

Використання інтерактивних методів вважаю за доцільним на другій половині заняття, коли уважність студентів падає. Звчайно, необхідно підготуватись до проведення інтерактивного заняття, перешкодами можуть бути технічні моменти та різниця рівня складності завдання з рівнем володіння мовою студентів. Чим частіше використовуються інтерактивні методи, тим краще студенти адаптуються до їх умов.