Тетяна Аношкова

Тетяна Аношкова

Національний технічний університет України «КПІ»

 

РОЗВИТОК ГЛОБАЛЬНОЇ КОМПЕТАНТНОСТІ У ВИЩИХ ОСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ США

Загальновідомо, що США посідає чільне місце серед лідерів світового економічного ринку. Ця країна має одні з найнижчих рівнів інфляції та безробіття, а її інноваційні технології постійно розвиваються, сприяючи підвищенню рівня життя населення.

Всі складові програми розвитку США, в тому числі і система освіти, тісно пов’язані між собою. Освіта в штатах дещо відмінна від знайомої нам європейської системи, тому нам слід звернути увагу на деякі її особливості та можливість їх впровадження в Україні.

Сучасне американське суспільство, його економічна та культурна сторони, піддаються впливу процесів інформатизації та глобалізації світу. Такі зміни настільки швидкі, що вони створили необхідність реформувати всі сфери вищої освіти, оскільки існуюча система не відповідала вимогам сучасного світу. В основу такого реформування лягла ідея розширення кордонів, а разом з ними і можливостей сучасної молоді. Підготовка молодих спеціалістів до роботи в складних та вимогливих умовах глобалізованого світу стала основною метою глобальної освіти. А основною складової такої освіти є глобальна компетентність.

Враховуючи актуальність обраної теми, метоюдоповіді є характеристика глобальної компетентності та аналіз впровадження цього концепту в освітню програму США.

У коледжах Америки освітні програми вже були змінені у відповідності з основними компетентностями, що визначаються дослідниками. Саме тому, перш за все, необхідно дати визначення глобальній компетентності та охарактеризувати основні компетентностні.

Існують різні визначення терміну глобальної компетентності у зв'язку з великою кількістю науково-дослідних робіт по даній тематиці. Національна асоціація освіти США характеризує глобальну компетентність як процес надбання ґрунтовних знань і розуміння міжнародних проблем, отримання здатностей до навчання та роботи з людьми з різних мовних і культурних традицій, знання іноземної мови, і навичок продуктивного функціонування у взаємозалежному світовому співтоваристві [3, с. 1].

Таке визначення поняття глобальної компетентності перетинається з формулюваннями деяких українських вчених, а саме Г. Несен, О. Овчарук, Г. Попової, В. Ягупова, В. Свистуна, Н. Авшенюк та інших. Вони визначають компетентність як здатність фахівців застосовувати отримані знання та навички, розкривати соціальні якості особистості в процесі їх професійної діяльності [2, с. 2].

Враховуючи відмінності у розумінні глобальної компетентності серед учених світу, ми можемо розглядати різноманітність категорій, включених в це поняття дослідниками.

Навчання американських студентів спрямоване на розвиток таких навичок, як відповідальності, співробітництво, толерантність і звичайну людяність. Базуючись на цих характеристиках американські вчені виділяють чотири основні елементи глобальної компетенції, а саме:

• Міжнародна обізнаність. Ця категорія включає в себе розуміння світової історії, соціальних, політичних та економічних процесів. Вона розвиває загальне усвідомлення тенденції до розширення світових кордону і дає знання про те, як індивід впливає на інших людей або навіть цілі країни та культури.

• Міжкультурне взаєморозуміння. Цей компонент виділяється як частина полікультурної освіти і включає в себе знання культурних відмінностей і відносин між расами, прийняття цих відмінностей та отримання можливостей для крос-культурної комунікації.

• Вивчення іноземної мови. Передбачається, що одним з ключових категорій, які характеризують глобальну освіту є вільне володіння принаймні однією іноземною мовою. Це також розвиває розуміння культури і підвищує комунікативні навички студента.

• Конкурентоспроможність. Здатність до інноваційного та творчого мислення з урахуванням економічного, соціального та технологічного розвитку світу, що дозволяє конкурувати на світовому ринку праці.

Отже, важко перерахувати всі ті навички, які в глобальному масштабі повинні мати компетентні випускники, але є два основні навики, важливі як для міжкультурного спілкування, так і для сучасних роботодавців. Одним з них є адаптивність, яка включає в себе здатність зрозуміти власні перспективи і оцінити перспективи інших, враховуючи зростання ролі культурної взаємодії і різноманітності у світі. Іншим є конкурентоспроможність в суворих умовах ринку праці. Це передбачає здатність бути глобально компетентним фахівцем, проаналізувати тенденції у світовій економіці, політиці, релігії та культурі, а також можливість висловлювати свої власні погляди. Такі компетентності вимагають від студентів здатності слухати і спілкуватися за допомогою іноземної мови, використовуючи сучасні технології.

Найбільш ефективне джерело для розвитку комунікативної компетентності полягає у спілкуванні з висококваліфікованими викладачами у процесі навчання в університеті і спілкування з носіями мови під час участі у програмах обміну та дистанційного навчання. Навчання читанню іноземною мовою сприяє аналізу зарубіжних текстів, а, отже, дає доступ до знань про певні суспільства та їх культуру, а також зміну у сприйнятті глобальних проблем. Конструктивна взаємодію між студентами та викладачами може забезпечити  студентам можливість зрозуміти відмінності між цивілізаціями та упевненість у рівності їх прав та можливостей. Важко, також, переоцінити роль позашкільних форм навчання при формуванні глобальної компетентності. Вчителі повинні заохочувати студентів до участі у відео-конференціях зі студентами зарубіжних вузів, літніх таборах, і міжнародних проектах, пов’язаних з вирішенням крос-культурних проблем [1, с. 247].

Експерти вважають, що створення умов для надбання необхідних компетентностей підтримуватиме продуктивність і конкурентоспроможність на ринку праці; зменшуватиме безробіття; розвиватиме умови для інноваційних змін у контексті глобальної конкуренції. Надбання таких компетентностей важливе для людини, оскільки вони сприяють формуванню демократичних основ суспільства, соціального розуміння та справедливості, і поваги до прав людини.

Насамкінець, ми можемо сказати, що сьогодні впровадження глобальної компетентності у вищих навчальних закладах США стає тенденцією та переймається іншими країнами світу. Україна, як один з учасників світових глобалізаційних процесів також піддається цьому впливу. Тим не менше, світ постійно змінюється, і вчені повинні провести подальші дослідження в області глобальної освіти, проаналізувати досвід інших країн та його реалізацію в українській освіті.

Література:

1.                 Авшенюк Н. Міжнародні підходи до обґрунтування глобальної компетентності вчителя [Електронний ресурс] / Наталія Авшенюк – Режим доступу до ресурсу: http://lib.iitta.gov.ua/4037/1/Binder1.pdf.

2.                 Барко В. І. Аналіз наукових підходів до становлення поняття “професійна компетентність” сучасного фахівця [Електронний ресурс] / В. І. Барко // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. – 2010. – Режим доступу до ресурсу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Vnadps_2010_5_18.pdf.

3.                 Глобальна компетентність – вимога 21го століття [Електронний ресурс] // Національна асоціація освіти, Вашингтон. – 2010. – Режим доступу до ресурсу: http://www.nea.org/assets/docs/HE/PB28A_Global_Competence11.pdf.

 

ДодатокРозмір
anoshkova.pdf315.81 KB