К.І.Бондаренко

 К.І.Бондаренко

НТУУ «КПІ»

 

ВКЛЮЧЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

В ПЛАН ЗАНЯТТЯ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

 

Критичне мислення – це спосіб мислення, який допомагає орієнтуватись в інформаційному середовищі для пізнання себе і навколишнього світу. Критичне мислення є основою наукового мислення і проявляється як математичне мислення, історичне мислення, антропологічне мислення, економічне мислення, моральнемислення і філософська думка [1].

При використанні на заняттях з іноземної мови елементів критичного мислення викладач повинен враховувати інтереси і професійну спрямованість студентів.

Важливим компонентом критичного мислення є вміння задавати питання і відповідати на них. При цьому питання мають на меті не просто відтворення прочитаного чи прослуханого матеріалу, що дуже часто використовується на заняттях з іноземної мови, але й заохочувати до логічного мислення. Звичайно, при цьому слід враховувати рівень знання студентів іноземної мови і відповідно адаптувати такі завдання.

Для розвитку критичного мислення на заняттях з іноземної мови можна використовувати дебати, аналіз продуктів масової інформації і вирішення проблеми.

1.                 Дебати надають можливість розглянути конкретну тему або предмет з різних сторін, при цьому відбувається взаємодія учасників в процесі дебатів, що  позитивно для практичного використання іноземної мови.

До проведення дебатів студенти мають підготувати матеріал на запропоновану тему і сформувати свою думку на основі цього матеріалу.  В процесі дебатів кожен представляє своє бачення, при цьому можливе формування групи однодумців, які спільно готують аргументи на підтримку своїх ідей. Викладач організовує і заохочує студентів до дискутування.

На наступному етапі створюються групи однодумців, які спільно готують аргументи на користь своєї думки. Потім починається власне дискусія, яка відбувається між сформованими групами однодумців. Це може відбуватися у формі класичної дискусії з виступами з обох сторін. Потім викладач робить підсумок щодо думок і аргументів, наведених на їх підкріплення, висловлюючи сильні і слабкі сторони кожної з груп-учасників.

На заключному етапі кожна сторона повинна мати можливість висловитися щодо переконливості кожного з учасників. Це допомагає студентам зрозуміти,як обговорення допомагає дійти до конкретних результатів, а саме – до спільної думки чи рішення.

2.                 Аналіз продуктів масової інформації розвиває здатність критичнооцінювати представлену інформацію. Ця інформація також може бути джерелом для подальшого вивчення конкретних питань.

На початку обираються засоби масової інформації. Студентам надається час для читання, прослуховування або перегляду конкретного матеріалу. Після ознайомленняіззапропонованим матеріалом викладач ставить питання, які стимулюють критичне мислення. Наприклад:

-         Хто є автором? Чому він про це пише?

-         Чи є наведені факти, на вашу думку, точними? Чому?

-         Чи представлені в матеріалі точки зору різних сторін?

-         Чи знайшли ви в тексті приклади упередженості?

Після аналізу і обговорення цього матеріалу студентам пропонується письмово представити свою думку.

В процесі підбору матеріалів з джерел масової інформації слід орієнтуватися на інтереси студентів. При аналізі підібраних матеріалів слід звертати увагу студентів на ступінь об’єктивності матеріалу і достовірність фактів.

3.     Вирішення проблеми.

Аналізування проблеми з метою її вирішення є дуже ефективним для розвитку критичного мислення. В процесі аналізу розглядаються різні елементи проблеми, їх позитивні і негативні прояви.

Процес вирішення проблеми можна поділити на такі етапи:

-         Перший етап – це визначення проблеми (ситуації).

-         Другий етап – з’ясування причин виникнення даної проблеми (ситуації).

-         Третій етап – способи усунення причин, що призвели до виникнення даної проблеми (ситуації).

-         На заключному етапі пропонуються способи вирішення даної проблеми (виправлення ситуації). Студентам можна запропонувати викласти свої пропозиції письмово.

На всіх етапах студенти обмінюються думками в процесі обговорення.

Включення в хід заняття з іноземної елементів критичного мислення перетворює процес навчання на цікавий творчий пошук. Це, в свою чергу, підвищує навчальну мотивацію студентів і сприяє більш ефективному формуванню мовних вмінь.

Література

1.     HalvorsenA. Incorporating Critical Thinking Skills Development into ESL/EFL Courses Polytechnic University (Tirana, Albania). Режим доступу: http://iteslj.org/Techniques/Halvorsen-CriticalThinking.html

2.     Scriven M.,Paul R.Critical Thinking as Defined by the National Council for Excellence in Critical Thinking, 1987. Режим доступу:http://www.criticalthinking.org/pages/defining-critical-thinking/766

ДодатокРозмір
bondarenko.pdf188.42 KB