Катерина Гавриленко

Катерина Гавриленко

Національний технічний університет України «КПІ»

 

важливість РОЗВИТку МОТИВАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ у студентів технічних вишів

 

Поняття «мотивація» і «якість знань» значною мірою взаємопов'язані, оскільки перша обумовлює другу, адже завдання кожного вузу – забезпечити суспільство кваліфікованими фахівцями. Але кваліфікований фахівець в сучасних умовах не є лише особою, яка володіє певним обсягом знань і вміє їх застосувати на практиці. Кваліфікований фахівець – це людина, що вміє якісно оцінити можливості власного саморозвитку, внутрішньо готова до постійного самовдосконалення, до самокритики і вміння узгоджувати свої особисті досягнення з вимогами суспільства.

Таким чином, завдання вузу полягає в тому, щоб випустити з його стін мислячу людину, а з боку іноземних мов зокрема – прищепити їй вміння позиціонувати себе в міжкультурному середовищі. І орієнтувати студентів на цю мету треба вже з першого курсу. Звичайно, така мотивація може бути для студентів далекою перспективою, не для всіх чітко сформованою. Існують і фактори, що перешкоджають можливості створення високої мотивації, а саме: великі часові витрати, необхідність регулярності й системності занять, що вимагає чималих вольових зусиль, вікова незрілість. Часто у студентів немає чіткого уявлення про те, чим би вони хотіли займатися в житті. У зв'язку з цим на початку навчання, скажімо, в першому семестрі можна дещо звузити задачу, тобто, не лишаючи глобальної мети – сформувати багатомовну особистість – мотивувати студентів до успішної здачі заліку. Мета, сама по собі дуже проста і зрозуміла для студента, вимагає від нього вироблення певних способів її досягнення. Зокрема, студент намагатиметься розвивати вміння працювати з великим обсягом інформації, робити регулярні записи і знаходити матеріал для невеликих і досить розгорнутих повідомлень по темі, набуде певних прийомів виконання вправ і тестових завдань. Іншими словами, робитиме все, щоб дисциплінувати себе й орієнтувати на успішну здачу заліку. Досвідчений викладач вже до кінця першого семестру помітить ці якісні зміни. Але все ж високого результату поки що чекати не слід, оскільки процес розвитку мотивації вимагає багато часу.

Необхідно зауважити, що викладач, працюючи над завданням розширення мотивації, повинен правильно вибирати методику навчання, яка може прискорити або хоча б полегшити і зробити успішним процес оволодіння іноземною мовою. Під методикою розуміється сукупність методів, які застосовуються викладачем у процесі навчання мови. Саме сукупність методів, а не один, універсальний метод. Адже вибір методів має бути зорієнтованим на кожну окрему групу або кожного окремого студента. Навчальні ситуації можуть бути найрізноманітнішими, тому, якщо викладач не варіює методи відносно кожної окремої групи, навряд чи висока мотивація буде досягнута, навіть і з часом. Багато студентів можуть просто загрузнути в рутині. Та й саме поняття «метод» не є чимось застиглим, статичним, оскільки метод – це сукупність прийомів, конкретних дій, спрямованих на вирішення певного завдання. Якщо викладач органічно поєднує методи, таким чином вибудовуючи зрозумілу для студента перспективу, тоді йому вдається підвищити ефективність навчального процесу в цілому. Студент, задоволений результатами роботи, підтримує зусилля викладача. Його можна вже орієнтувати на якісь проекти, наприклад, виступ з коротким доповіддю з вивченої теми або написання анотації до прочитаної статті. Для деяких студентів таке завдання є важкими через низький рівень володіння мовою, або недостатню мотивацію. Але багато студентів з великим бажанням виконують ці завдання.

Що стосується методики, треба зазначити, що викладач має право вибору або розробки методу, але при цьому необхідно застосовувати педагогічне мислення, педагогічну інтуїцію для оцінки можливих навчальних ситуацій, прогнозувати можливі результати. Наприклад, починаючи з першого семестру, студенти зобов'язані звітувати про виконання самостійної роботи з різних видів діяльності. Безумовно, не всі студенти можуть відразу виконати всі вимоги. Як правило, інтерпретація тексту являє собою дуже складну задачу, що абсолютно зрозуміло. Адже тут потрібно вже більш-менш сформована комунікативна навичка. Звичайно, вимоги до слабших студентів на початку обмежені. Але на заняттях слід більше уваги звертати саме на цих студентів, щоб показати їм результати регулярної систематичної роботи з мовою.

Дати відчути студенту невелику перемогу над самим собою, вплинути позитивно на його емоційну сферу – це теж один з елементів, прийомів мотивації. У Л.В. Щерби є такий вислів: «Універсальних методів не існує». У кожному новому методі є щось цінне, чим слід скористатися; але навряд чи можна знайти універсальні методи, які цілком могли б бути застосовані у навчальному процесі. Часто буває, що в гонитві за новими методами, педагоги забувають про свою безпосередню мету – навчання конкретних студентів.

Щорічна наукова студентська конференція з іноземних мов є хорошим показником результативності навчання. Кількість бажаючих взяти в ній участь з кожним роком зростає, її учасники – студенти різних курсів і факультетів. Формат участі постійно розширюється – студенти намагаються підготувати доповіді за спеціальністю іноземною мовою або навіть представити свої проекти. Очевидно, що такі студенти вже мотивовані на подальшу наукову діяльність, адже матеріал для своїх проектів і доповідей вони шукають у різноманітних наукових джерелах.

На закінчення, потрібно підкреслити, що від викладача іноземної мови значною мірою залежить відповідальність за те, як студент буде себе позиціонувати в майбутньому: чи буде він розвиненою особистістю, постійно розвиватиме свої міжкультурні зв'язки.

Література:

1. Мухін О. М. Л.В. Щерба та проблеми синтаксису. (До тридцятиліття доповіді Л. В. Щерби «Про другоряднічлениречення»). – Філологічні науки, 1967. –№ 1. –с. 44-55.

ДодатокРозмір
gavrilenko.pdf226.13 KB