Т.П. Голуб

Т.П. Голуб

доцент, кандидат педагогічних наук

Національний технічний університет України «КПІ»

 

Управління діяльністю студентів на заняттях з іноземної мови

У сучасному світі процес генерування й отримання знань прискорюється з кожним роком. Відповідно, нові політичні, соціально-політичні та культурні зміни у світі суттєво розширили функції іноземної мови як навчальної дисципліни і призвели до переосмислення цілей, задач і змісту навчання іноземним мовам.

Науковці, методисти та викладачі іноземних мов давно переконалися в неможливості розробити універсальний метод навчання, який був би ефективним за будь-яких навчальних умов. Крім того, аналіз науково-методичних джерел і практика викладання засвідчують, що у студентів вищого технічного навчального закладу  рівень мотивації вивчення іноземної мови є досить низьким. Відповідно, за умови низької мотивації студентів та обмеженої кількості годин на вивчення іноземної мови, необхідно формувати у студентів практичні навички усного мовлення та навички роботи з іншомовними текстами на основі свідомого засвоєння лексико-граматичного матеріалу, усвідомлення основних комунікативних функцій мови й особливостей самостійної роботи під час її вивчення, ознайомлення з закономірностями побудови усних і письмових висловлювань і основними особливостями спеціалізованих текстів.

Кожне заняття з іноземної мови має комплексний характер і спрямоване на формування комунікативної компетенції студентів, розвиток їхніх практичних навичок і вмінь, які необхідні для участі в іншомовному спілкуванні – усному та письмовому. Тому будь-який теоретичний матеріал, який передбачений навчальною програмою, розглядається як засіб забезпечення відповідних видів і форм комунікації та аналізується на прикладі конкретних текстів. Іншомовний аутентичний текст як вища мовна одиниця є основою розвитку різноманітних мовних умінь студентів на всіх етапах навчання.

Однак, методика роботи з текстом, а також методика проведення практичного заняття змінюється відповідно до різних етапів навчання. Як відомо, перший етап навчання в університеті – це підвищення загальноосвітнього рівня студентів. На першому етапі рекомендується широко застосовувати традиційні види навчальної діяльності, але за умови проведення їх в активному режимі. При цьому варто пам’ятати, що практичні заняття стають активними лише в тому випадку, якщо вони забезпечують регулярне надання викладачеві результатів, які отримані студентами самостійно, їх аналіз і доопрацювання у випадку віднаходження помилок і неточностей.

На другому етапі акцент переноситься з навчальної діяльності викладача на пізнавальну діяльність студента. Цей етап включає у себе підготовку за широким напрямом майбутньої професійної діяльності і вирізняється значним обсягом інформації, яка отримується студентами з спеціалізованих дисциплін. Основна задача викладача на цьому етапі – організація такої навчальної діяльності студентів, у процесі якої формується творчий підхід до виконання завдань, прагнення до самовдосконалення, розвиваються навички самостійної роботи. Викладач, при цьому, займається управлінням діяльністю студентів. А, як відомо, успіх у багатьох видах діяльності залежить від стилю управління.

У навчальних групах, де у студентів занадто велика різниця у рівні знань, прийнятним може бути жорстке адміністрування з регулярним і деталізованим контролем. У групах з високою мотивацією до навчання можливим є ліберальний стиль управління навчальною діяльністю, який не означає безконтрольність, а передбачає активну участь студентів у навчальному процесі. У таких групах навіть цілі навчання можуть визначатися та конкретизуватися разом зі студентами, що, відповідно, робить їх і особистісними цілями студентів.

В разі обрання ліберального стилю управління навчальною діяльністю студентів потрібно знати основні кроки у визначенні цілей, їхньому затвердженні та дії:

-       з’ясування потреб (виходячи з аналізу навчальної ситуації та вимог навчальної програми);

-       з’ясування можливостей (виходячи з аналізу навчально-матеріальної бази та рівня підготовки студентів);

-       прийняття рішень про те, що потрібно досягти кожному студенту;

-       уточнення цілей, перетворення загальної мети на програму дій, яка складається з низки конкретних кроків;

-       контроль досягнень.

Цілі, які правильно встановлені за допомогою цих кроків, встановлюють напрям навчальної діяльності на другому етапі навчання.

Третій етап – це іншомовна підготовка до майбутньої професійної діяльності студентів. На цьому етапі рекомендується застосовувати контекстний підхід, за яким студенти засвоюють нову для них інформацію, набувають навичок та вмінь у ситуації вирішення квазіпрофесійних задач. Головні орієнтири на цьому етапі – професійна компетентність, технічний світогляд, навички індивідуальної та колективної діяльності, високий рівень загальної культури. Вирішення цих задач є можливим за широкого впровадження занять з елементами дослідження, коли студенти змушені звертатися до різноманітних джерел інформації, обмінюватися думками стосовно одержаних результатів. Провідну роль у ефективному досягненні освітніх цілей на третьому етапі навчання належить самим студентам, викладач при цьому виконує роль консультанта.

Кожне заняття необхідно розробляти з урахуванням особливостей різних етапів навчання, необхідно вкарбовувати у свідомість студентів той факт, що в наш час освітній процес – це не отримання знань, які необхідні для початку самостійного життя, а активний і постійний процес, який триває протягом всього життя людини, і необхідною умовою якісної освіти в будь-якому віці є активна участь особи у власному навчанні.

ДодатокРозмір
golub_.pdf190.84 KB