Н.М. Гордієнко

Н.М. Гордієнко

Національний технічний університет України «КПІ»

 

ЗАСТОСУВАННЯ ПРИНЦИПІВ НЕЙРОЛІНГВІСТИЧНОГО ПРОГРАМУВАННЯ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ

У наші дні, коли з кожним днем ​​зростає потреба володіння однією або декількома іноземними мовами, а знання іноземної мови сприймається вже не як щось дивовижне, а як невід'ємний принцип життя будь-якої сучасної освіченої людини, з'являються все нові і нові методи вивчення іноземної мови, які будуються на основі останніх досягнень практичної психології. Одним з таких перспективних методів і є нейролінгвістичне програмування, застосування якого в процесі викладання може істотно підвищити ефективність роботи викладача і поліпшити якість навчання студентів. На жаль, багато викладачів досі необізнані щодо того, що ж являє собою нейролінгвістичне програмування, і не підозрюють якої сили ефект може дати використання цього революційного підходу до спілкування і саморозвитку в їх роботі зі студентами.

Тлумачний словник дає наступне визначення терміну "нейролінгвістичне програмування" - це комплекс моделей, технік і операційних принципів (контекстуально-залежних переконань), що застосовуються головним чином як підхід до особистісного розвитку за допомогою моделювання ефективних стратегій (розумових і поведінкових). Нейролінгвістичне програмування часто називають "мистецтвом і наукою вдосконалення особистості" [3].

Без сумніву, будь-який процес навчання повинен бути особистісно-орієнтованим, тобто в процесі навчання до кожного студента необхідно підібрати свій унікальний підхід, що враховує індивідуальні особистісні особливості кожного індивідуума, його власні пізнавальні стратегії та пізнавальні переваги. В особистісно-орієнтованій методиці викладання достатньо загальноприйнятим є положення про те, що кожен тип особистості має свої найбільш успішні для нього стратегії вивчення іноземної мови. Раніше викладання будувалося без урахування цих самих особистісних особливостей: способу мислення, цілей, мотивації, наявності небажання навчатися, віри в себе, накопичених знань і т.п. Однак саме застосування принципів та технік нейролінгвістичного програмування може стати незамінним помічником для викладача у процесі навчання іноземної мови, зробити цей процес набагато простішим, цікавішим, а найголовніше, значно більш ефективним.

Розвиток ідеї диференціальної педагогіки вимагає виявлення студентів зі схильністю до різних способів засвоєння мови, а також впливу на всі канали сприйняття та обробки інформації. Викладач повинен усвідомлювати той факт, що неминуче виникають розбіжності між мовною особистістю студента та мовною особистістю викладача. Таким чином, майстерність викладача полягає у вмінні знівелювати можливий конфлікт різних систем уявлень за рахунок гнучкого застосування технік НЛП та змін прийомів навчання [1, p. 26].

Якими ж саме прийомами і засобами НЛП може скористатися викладач для оптимізації своєї роботи зі студентами?

Розглядаючи процес навчання, зокрема, іноземної мови в контексті нейролінгвістичного програмування, слід наголосити на двох основних способах роботи з інформацією, на які ми спираємося в процесі навчання: отримання доступу до збереженої в пам'яті інформації та обробка інформації. Особливості цієї роботи є індивідуальними і визначаються системою уявлень чи модальністю, за допомогою якої кожна людина сприймає навколишній світ. Система уявлень обумовлена ​​сенсорною домінантою людини, тобто тим, яке з п'яти почуттів є провідним у процесі сприйняття світу.

Згідно нейролінгвістичного програмування, людина отримує, кодує і зберігає інформацію, користуючись чотирма основними системами уявлення:

1. візуальною, де провідну роль відіграє зір;

2. аудіальною,  де домінує слух;

3. кінестетичною, яку визначають дотик, тактильні відчуття, рух;

4. аудіально-дискретною, яку ще називають розмовою з самим собою[4].

Знання того, яка система уявлень переважає у того чи іншого студента, дозволить викладачеві більш ефективно організувати подачу інформації та полегшить процес запам'ятовування нової інформації, оскільки незаперечним є той факт, щосаме запам'ятовування нової інформаціїє особливо важливимпри навчанні іноземної мови, де найбільшу складність для студентів часто представляють відтворення нових слів та складнощі з їх заучуванням.

Слід зазначити, що, як показують спостереження, для більшості людей характерна візуальна система уявлень. Так, розпізнавши у студента дану модальність (що легко зробити, прислухавшись до його мови, в якій будуть фігурувати візуальні предикати, напр.: "мені здається", "я помітив", "у мене склалася загальна картина" тощо), викладачеві слід мати на увазі наступне: даний студент сприймає і запам'ятовує інформацію за допомогою образів, уявних картин, а, отже, спроби привернути його увагу за допомогою звуків, приречені на невдачу [2]. Тому, безперечним є той факт, що в таких випадках викладачеві слід подбати про наявність наочних посібників, ілюстрацій, карток для того, щоб студент мав можливість побачити всю необхідну для запам'ятовування інформацію і тільки після цього вимагати від нього відтворення отриманих знань. Доцільним буде використання різноманітного роздаткового матеріалу, а головне, при ознайомленні з новим, наприклад, лексичним матеріалом, обов'язково демонструвати написання кожної нової лексичної одиниці.

Крім того, необхідно врахувати, що студент з превалюючою візуальною системою уявлень матиме значні труднощі при виконанні завдань на аудіювання, при якому виявляється задіяним лише слуховий канал сприйняття. Щоб полегшити такому студенту поставлене завдання, викладачеві слід забезпечити його хоча б мінімальним зоровим супроводом до запропонованої для сприйняття на слух інформації (напр.: таблицею, малюнком, планом тощо) і пам'ятати, що будь-які усні вказівки, заклики та зауваження, що не підкріплені зоровими образами, будуть, на превеликий жаль,  сприйматися студентом з візуальною модальністю з великими труднощами.Подібною логікою можна керуватися при складанні рекомендацій для роботи зі студентами, яким властиві інші системи уявлень.

Враховуючи все вищесказане і, беручи до уваги той факт, що нейролінгвістичне програмування має набагато більші можливості впливу на пізнавальну сферу людини, ніж можна було б розглянути в рамках одних тез, слід зазначити важливість проведення подальших досліджень в даній області. Безсумнівно, застосування методів і засобів НЛП в процесі викладання іноземних мов дозволить значно розширити репертуар педагогічних і методичних прийомів викладача, що сприятиме більш ефективному здійсненню ним своєї професійної діяльності.

Література:


1. Белянин В.П. Нейро-лингвистическое программирование и обучение иностранным языкам. / V.Belyanin// TeachingForeignLanguagesintheAgeofGlobalization. InternationalConference. Taipei, Taiwan, April, 2000. - P. 17-36.

2.Гальскова Н.Д.Современная методика обучения иностранным языкам: Пособие для учителя. – 3-е изд., перераб. и доп.  /Н.Д. Гальскова– М.: АРКТИ, 2004. – 192с.

3. Нейро-лингвистическое программирование[Электронный ресурс] / Словари и энциклопедии на Академике//http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/1058809

4. Олдер Г. НЛП. Вводный курс. Полное практическое руководство. Пер. с англ./ Г.Олдер, Б. Хэзер– К.: «София», 2000. – 224с.

 

ДодатокРозмір
gordiienko.pdf277.22 KB