Л.М. Жигжитова

Л.М. Жигжитова, викладач

                                Національний технічний університет України «КПІ»

НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ВИКЛАДАННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ВИЩИХ НЕМОВНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

На етапі входження України в Європейське співтовариство виникла потреба у створені єдиних критеріїв і стандартів в галузі освіти і науки для підготовки висококваліфікованих спеціалістів зі знанням однієї або двох іноземних мов, що сприятиме міжнародному співробітництву та конкурентоспроможності українських спеціалістів на ринку праці, які б сформували нове позитивне ставлення до України в Європі і в усьому світі.

Сьогодні в школах України вивчається більше 15 іноземних мов, провідне місце серед яких займає англійська, її вивчають 75% учнів. На відміну від радянських часів сучасний вчитель має право на вільний вибір засобів навчання. Наряду з базовим свідомо-практичним підходом (В. Плахотник), комунікативно-функціональним (Т.А. Сірик), альтернативним інтенсивним методом (Н. Скляренко) розроблені нові методи: комунікативно-особистісний (Л. Биркун) та системно-комунікативний підхід (Р. Мартинова). Згідно з Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти у вищій школі використання та вивчення мови має здійснюватися через використання діяльнісно-орієнтованого підходу, який сприяє розвитку емоційних, когнітивних та вольових здібностей студентів. Ці технології навчання свідчать про суттєве підвищення рівня науково-методичного забезпечення, яке включає в себе Державний стандарт, навчальні програми, навчально-методичні та тестові матеріали. «Державний стандарт визначає вимоги до освіченості учнів і випускників основної і старшої школи, гарантії держави у її досягненні» [2,17]. У державних вимогах наголошується на необхідності розвивати  в учнів та студентів уміння самостійно шукати та аналізувати інформацію з різних джерел. На допомогу приходять інформаційно-комунікативні технології, рівень яких дозволяє оптимізувати підготовку студентів з іноземних мов взагалі і англійської зокрема. Безмежні ресурси Інтернету допомагають в пошуках необхідної інформації, перетворюючи таким чином самостійну роботу студентів на якісну і повноцінну складову всього процесу навчання. Застосування інформаційних технологій у викладанні іноземної мови сприяє формуванню  у студентів  комунікативної компетенції, що передбачає вміння висловлюватися в усній і письмовій формах в межах професійної тематики, а також допомагає оволодіти необхідною термінологією. Одним із ефективних засобів організації самостійної роботи студентів вважається дистанційне навчання, яке відбувається через графічну форму спілкування, тому навчальний акцент зміщується на розвиток навичок читання і письма. У програмі з іноземних мов для немовних ВНЗ перед студентами, які закінчують навчання, ставиться вимога – вміти читати оригінальну літературу зі спеціальності з метою одержання потрібної інформації. Але робота на аудиторних заняттях з розвитку цього вміння проходить не ізольовано, не відокремлено від інших видів мовленнєвої діяльності, а лише в тісному зв’язку, в поєднанні з ними.

Ю.В.Дегтярьова пропонує на передтекстовому етапі, як відправній точці для наступного читання, застосовувати перегляд відеофонограми, яка є «важливим компонентом реалізації інтегрованого навчання чотирьох видів мовленнєвої діяльності з пріоритетом читання» [1, с.7]. Основною метою навчання читання є безперекладне розуміння іншомовного тексту, але підходи до здійснення цієї мети дещо змінилися. Якщо раніше провідне місце  серед різних груп прийомів займало аналітичне читання, яке передбачало детальний аналіз всіх елементів тексту і супроводжувалося дослівним перекладом, то в сучасній методиці домінуючим прийомом навчання читанню вважається синтетичне читання, яке спрямоване на розвиток вміння читати нескладні тексти без словника. Але, як вважає І.С.  Полюк «аналіз форми як засобу розкриття змісту не можна успішно здійснити без опори на розуміння загального змісту тексту» [3,2], то аналітичне читання, як прийом, спрямований на досягнення розуміння тексту, може також успішно здійснюватися при попередньому розумінні загального його змісту.

   Щодо формування компетентності в письмі, то майбутні інженери  повинні вміти давати розгорнуті відповіді на запитання по темі обговорення професійного спрямування, заповнювати різного роду документи, вміти вести ділову переписку, анотувати та реферувати спеціалізовані тексти.

Отже, у відповідь на зростаючі вимоги до професійної компетенції майбутніх спеціалістів, розробляються нові методи і прийоми спрямовані на забезпечення потреб суспільства у висококваліфікованих фахівцях.

                                 Література:

1.Дегтярьова Ю.В. Методика навчання студентів вищих немовних навчальних закладів читання англійською мовою для ділового спілкування / автор Дегтярьова Ю.В., автореф. дис. 13.00.02.к.п.н. – К.: 2006. - Режим доступу: www.br.com.ua/referats/dysertacii_ta_autoreferaty/45208.html

2.Коваленко О.Я., Кудіна І.П. Книга вчителя іноземної мови – Харків: Торсінг ПЛЮС, 2005 – 240с.

3. Полюк І.С. Особливості формування компетенції у читанні іноземною мовою у студентів немовних факультетів. Київ – 2009р. - Режим доступу: ela.kpi.ua/handle/123456789/9947?Mode=full                          

ДодатокРозмір
zhigzhitova.pdf192.4 KB