Аліна Котковець

Аліна Котковець

Національний технічний університет України «КПІ»

 

ЗАСТОСУВАННЯ СИТУАТИВНО-РОЛЬОВИХ ІГОР В РАМКАХ ІНТЕГРОВАНОГО ПІДХОДУ ДО ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

 

Прагнення до підвищення ефективності навчального процесу зумовлене націленістю системи вищої освіти на формування цілісної особистості та конкурентоспроможного фахівця, здатного до продуктивної праці в умовах безперервних змін в усіх соціальних сферах. Попри наявність значної кількості методів та підходів до викладання мови, не втрачає своєї актуальності питання пошуку та розробки покращених технологій навчання. Дедалі більше вітчизняних та зарубіжних педагогів надають перевагу методам, в основі яких лежать принципи комунікативності та інтерактивності. Так, інтегрований підхід до вивчення мови, що є відгалуженням комунікативного, передбачає оволодіння чотирма основними видами мовленнєвої діяльності у процесі спілкування. Залучення ігрових технологій сприяє розвитку інтегрованих мовленнєвих вмінь та оптимізації навчального процесу в цілому.

 Впродовж тривалого часу принципи інтеграції активно застосовуються у навчанні, оскільки забезпечують його комплексність та системність. Інтегрований підхід до викладання іноземної мови базується на комунікативному, а отже і поділяє його характерні риси,серед яких: мовленнєва спрямованість, індивідуалізація, функціональність, ситуативність та новизна [3, с. 302-302]. Комунікативний метод націлений на здобуття студентами комунікативної компетенції у процесі спілкування у змодельованих ситуаціях наближених до реальних. Оскільки у повсякденному житті говоріння, аудіювання, читання та письмо тісно взаємопов’язані, то й інтегроване навчання цим видам мовленнєвої діяльності є логічним і ефективним. В основі інтегрованого підходу до вивчення мови може лежати орієнтація на зміст, що передбачає міжпредметні зв’язки (розвиток інтегрованих мовленнєвих умінь у процесі вивчення певної дисципліни чи окремої теми іноземною мовою),  або орієнтація на завдання (виконання комунікативних вправ, що вимагає від студентів розуміння проблеми, критичного мислення, прийняття рішень та активної взаємодії з іншими учасниками спілкування) [6]. В другому випадку для досягнення навчальних цілей якнайкраще підходять інтерактивні форми навчання, які за твердженням О.І. Пометун базуються на активній взаємодії студентів під час вирішення проблем у змодельованих ситуаціях [4, с. 9]. Рольові, чи імітаційні ігри, або симуляції, належать до технологій ситуативного моделювання. Цей вид роботи може застосовуватися у процесі вивчення значної кількості дисциплін, в тому числі іноземної мови, та практично не має вікових обмежень. Рольова гра – це форма організації педагогічного процесу, що полягає у виконанні її учасниками певних ролей та демонстрації моделей поведінки, а серед її основних характеристик – наявність ролей і рольових цілей учасників ігор; взаємодія ролей; наявність єдиної мети гри (ігрового завдання); варіативність рішень; система групового та індивідуального оцінювання учасників гри [2, с. 94]. Коли традиційні види роботи стають нецікавими для студентів, а механічне запам’ятовування граматичних правил і лексичних одиниць не приносить бажаних результатів, значно урізноманітнити та пожвавити заняття можуть ситуативні вправи та ігри. Правильний вибір теми, пов’язаної з майбутньою професійною діяльністю студентів, та ретельне планування і проведення гри забезпечують підвищення інтересу та мотивації до навчання. Створюючи ситуативно-рольову гру, не достатньо лише враховувати тему, слід дотримуватися основних психолого-педагогічних принципів, а саме:

·        принципу імітаційного моделювання ситуації;

·        принципу проблемності змісту;

·        принципу рольової взаємодії у спільній діяльності;

·        принципу діалогічного спілкування;

·        принципу двоплановості ігрової навчальної діяльності [1, с. 250].

Чітка організація вищезгаданого виду роботи та усвідомлення викладачем і студентами поставлених цілей є основними передумовами успішного залучення гри. Попередня підготовка полягає у введені необхідної нової лексики та граматики;  читанні діалогів, які слугуватимуть моделями для студентів; ознайомленні з автентичними матеріалами, що стосуються теми гри; вступному обговоренні теми, щоб переконатися, що вона зрозуміла та цікава для усіх учасників. Вже на цьому етапі студенти мають можливість тренувати усі види мовленнєвої діяльності та засвоювати знання. За бажанням викладача підготовка студентів може відбуватися у вигляді самостійної позааудиторної роботи або, частіше, під час заняття. За загальною моделлю, ситуативно-рольова гра проходить у чотири етапи [5, с. 52]. На першому – відбувається визначення теми, опис правил та ходу гру (тренування навичок говоріння та аудіювання). Другим є етап презентації сценарію, формулювання завдань та розподілу ролей. Наступною та основною частиною гри є її проведення. Студенти отримують картки з ролями, шукають, в разі необхідності, додаткову інформацію, створюють діалоги та презентують їх. На цьому етапі студенти, граючи певну роль, почуваються вільно і комфортно та спілкуються у змодельованій ситуації, наближеній до реальної. У процесі комунікації та залучення чотирьох видів мовленнєвої діяльності відбувається отримання нових знань та обмін набутим досвідом з іншими, вдосконалення мовних та мовленнєвих навичок і прояв індивідуальних особистісних рис. Заключним є етап обговорення гри та її результатів, аналізу помилок і труднощів, що виникли у процесі її проведення, та оцінювання. Відбувається дискусія студентів і педагога, підбиття підсумків, що сприяє розвитку інтегрованих вмінь говоріння та аудіювання. Ситуативно-рольові ігри є ефективним засобом засвоєння як граматичного, так і лексичного матеріалу, адже тема гри може стосуватися не лише повсякденного життя, а й ситуацій з професійної сфери. Тож, описуваний вид роботи можна сміливо залучати у викладанні мови для спеціальних цілей, технічного спрямування тощо. Так, наприклад, можна запропонувати студентам відтворити діалог між роботодавцем та кандидатом на посаду, між студентом на практиці та робітником заводу, між розробником та замовником і т.д., надаючи питання, що мають бути обговорені або кінцеву мету, що має бути досягнута. Граючи певну роль, студенти почувають себе більш розкуто, не бояться робити помилки та проявляти індивідуальність, і з легкістю запам’ятовують інформацію, що необхідна їм для здійснення ефективної комунікації. У процесі вивчення іноземної мови застосування ситуативно-рольових ігор надає низку переваг, серед яких наступні:

·        підвищення зацікавленості та мотивації студентів;

·        інтегрований розвиток вмінь говоріння, аудіювання, читання та письма;

·        можливість зануритись у мовне середовище та виробити модель поведінки у певній професійній ситуації;

·        розвиток пам’яті, уяви, критичного мислення і здатності приймати рішення;

·        вдосконалення комунікативних навичок;

·        подолання невпевненості та психологічного бар’єру;

·        покращення міжособистісних стосунків у групі.

За умови відповідального ставлення до організації ситуативно-рольових ігор кожен викладач, безумовно, відзначить для себе переваги залучення вищезгаданого виду роботи.

Таким чином, можна зробити висновок, що дотримуючись принципів комунікативності та інтерактивності у процесі викладання іноземної мови, педагоги успішно залучають ситуативно-рольові ігри. Сприяючи інтегрованому розвитку чотирьох основних видів мовленнєвої діяльності та засвоєнню практичних знань, необхідних студентам у їхній майбутній кар’єрі, ситуативно-ролові ігри підвищують зацікавленість, мотивацію та активність студентів, що значно оптимізує навчальний процес.

Література:

1.       ДроноваО. В. Использование деловых игр в обучении профессиональному английскому языку / О. В. Дронова, А. И. Жолнерик // Известия высших учебных заведений. Поволжский регион. Гуманитарные науки. – 2014. – № 2 (30). – С. 247-257

2.       Котикова О.М. Рольові ігри у психолого-педагогічній підготовці майбутніх юристів/ О.М. Котикова // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: зб. наук. пр. – Луганськ: СНУ, 2004. – Вип. 3 (50). – 2012. – С. 93-98

3.       Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник. Вид. 2-е, випр. і перероб. /Кол. авторів під керівн. С.Ю.Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 2002. – 328 с.

4.       Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.- метод. посібн./ О.І. Пометун, Л.В. Пироженко. За ред. О.І. Пометун. – К.: А.С.К., 2004. – 192 с.

5.       Якимчук Н.В.Рольова гра при навчанні іноземної мови Актуальні питання сучасної педагогіки/ Н.В. Якимчук // матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції [«Актуальні питання сучасної педагогіки»], (м. Львів, 24-25 жовтня 2014 р.). – Херсон : Видавничий дім «Гельветика», 2014. – С. 51-53

6.       Oxford R. Integrated Skills in the ESL/EFL Classroom / Rebecca Oxford // ERIC Digest [Electronic resource]. – Access mode: http://www.ericdigests.org/2002-2/esl.htm

ДодатокРозмір
kotkovec.pdf219.79 KB