О. Л. Писарчик

РЕФЛЕКСИВНА ОЦІНКА ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ВИКЛАДАЧА

О. Л. Писарчик

НТУУ “КПІ”

 

Кожен день викладача насичений багатьма подіями: плануванням та здійсненням навчального плану, спілкуванням зі студентами та колегами, оцінюванням роботи студентів. Тому дуже важливо оцінювати свій професійний розвиток, щоб почуватись досвідченим та впевненим у виконанні своєї ролі. Рефлексивне викладання визначає собою перегляд та розмірковування над своєю роботою в аудиторії, тобто самооцінку на основі спостережень. Рефлексивне викладання може охоплювати збір інформації на основі аналізу та оцінювання цієї інформації, що в подальшій практиці призводить до змін та покращень у процесі викладання. Рефлексія є одним із засобів, що сприяють професійному розвитку викладача.

Важливість самооцінки визначається можливістю впровадження нових стратегій викладання, систематичним процесом збору інформації та аналізу власних думок та зауважень студентів щодо навчального процесу. Зосередження на осмисленні та обговорені того, що відбувається на занятті може допомогти визначити, які дії були успішними, звернути увагу на те, що студенти зрозуміли і чого не зрозуміли та причини останнього, зрозуміти причини порушення дисципліни студентами та способи розв’язання цього. Якщо викладач не задоволений успішністю студентів, значить є певна конкретна проблема, або ж просто викладач бажає оцінити свою роботу.

До переваг рефлексивного викладання можна віднести можливість розглянути проблему з різних перспектив, за допомогою основних типів рефлексії: рефлексія в дії – тобто осмислення дій у процесі їх здійснення; рефлексія на дію – тобто реакція на дію після її здійснення; рефлексія перед дією – спрямування та формування майбутніх дій; дослідження дії – перетворення дослідження проблеми в дію [1].

Визначимо основні етапи циклічного процесу рефлексивної самооцінки: виявлення проблеми чи запитання, збір інформації, осмислення, поступове впровадження змін у викладацьку діяльність, осмислення результатів змін.

Першим кроком рефлексії є процес самооцінки, який можна розпочати з вирішення проблеми, що виникла, наприклад як покращити дисципліну в аудиторії або як заохотити студентів та зробити викладання більш ефективним. Першим що потрібно зробити – почати збір інформації за допомогою одного з наступних способів: викладацький журнал, спостереження колег, аудіо або відеозапис заняття, коментарі та пропозиції студентів, ведення блогу в мережі, спілкування з колегами на професійних форумах, участь у семінарах та конференціях.

Викладацький журнал є найпростішим та повністю особистісним способом здійснення рефлексивної оцінки. Після кожного заняття викладач робить записи у свій журнал, описує свої думки, записує враження та зауваження студентів, ставить запитання для роздумів, оцінює наскільки успішним було заняття, робить коментарі. Ведення журналу допомагає згадати деталі занять навіть через кілька тижнів чи місяців після його проведення. Перш ніж розпочати ведення журналу, викладач повинен для себе чітко визначити цілі та встановити, які елементи заняття він буде записувати. Інший спосіб здійснення рефлексії – запрошення колег на заняття для спостережень та надання порад щодо покращення. Наприклад, запрошений викладач може роботи записи, зауваження та коментарі про те, що було правильно, що було не так і чому, та як можна це вирішити, які студенти найбільш залучені в навчальний процес, які – ні, запропонувати варіанти встановлення балансу у взаємодії студентів на занятті. Аудіо або відеозапис заняття допомагає у зборі інформації для осмислення та оцінювання, допомагає зрозуміти, як багато викладач говорить і що саме, чи є пояснення та інструкції чіткими та зрозумілими, чи викладач відповідає на всі запитання студентів, виправляє помилки та інше. Коментарі та пропозиції студентів допоможуть розглянути процес викладання з іншої перспективи.

Наступним кроком після збору інформації є осмислення, обговорення з колегами, вивчення джерел для вирішення проблем, впровадження змін у практику та рефлексивна оцінка вже впроваджених змін.

Рефлексивне викладання допомагає викладачам звільнитись від рутини щоденних монотонних занять, урізноманітнити та вдосконалити методи та стратегії викладання, здобути цінний досвід в області професійного розвитку, перетворюючи теорію на практику, сприяє встановленню успішних взаємовідносин зі студентами. Іншою перевагою рефлексії може бути створення викладачем моделі професійної поведінки, за допомогою якої викладач розглядає власну поведінку та зміни в ній, і за допомогою якої викладач стає таким, яким він себе хоче бачити. Викладач повинен заохочувати себе до кар’єрного успіху, будучи позитивним, креативним, активним та наполегливим. Впевнений та задоволений у своїх здібностях викладач покращує не лише себе, але й успішність студентів. Звісно не існує єдиного універсального способу для професійного розвитку, все залежить від кожного окремого викладача, від кожної окремої групи, від кожного окремого студента, тому все, що ми можемо зробити – це не зупинятись на шляху до вдосконалення, шукати та практикувати нові викладацькі підходи та стратегії, бути активними та інноваційними.

 

Література:

1.                 Farrell T. Reflective teaching: The principles and practices. English Teaching Forum, 41(4), 2003. –P.14-21. Retrieved from:  http://americanenglish.state.gov/files/ae/resource_files/03-41-4-b_0.pdf

2.                 Petrie G. M.,Avery, L. Identifying our approaches to language learning technologies: Improving professional development. English Teaching Forum, 49(3),2011. – P.10-19. Retrieved from: http://americanenglish.state.gov/files/ae/resource_files/49_3_3_petrie_avery.pdf

 

ДодатокРозмір
pisarchik.pdf228.06 KB