Лариса Григорівна Свиридова

ТЕХНОЛОГІЯ ACTIONLEARNINGУ ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ТЕХНІЧНОГО ПРОФІЛЮ

Лариса Григорівна Свиридова

Національний технічний університет України «КПІ»

 

Аналіз успішності просування по кар'єрних сходинках випускників технічного профілю в різних регіонах України свідчить про те, що висока професійна оцінка діяльності випускника визначається, крім якісної підготовки з базових технічних дисциплін по спеціальності, також високим рівнем підготовки з іноземних мов.

Для високого рівня підготовки майбутніх фахівців технічного профілю у процесі вивчення іноземних мов невід’ємними компонентами є: бажання безперервно навчатися, швидко адаптуватися до мінливих вимог, вміння працювати в команді і швидко встановлювати контакти, здійснювати успішно партнерську співпрацю, вміти презентувати себе, формувати свій імідж. Такі навички та вміння дозволяють особистості ефективно управляти своїми базовими навичками й удосконалювати їх при зміні зовнішніх умов і обставин.

В сучасних умовах постійного посилення вимог з боку роботодавця до підготовки випускника технічного університету, недостатньою шкільною підготовкою абітурієнтів, обмеження часу на проведення додаткових занять та консультацій з іноземної мови, скорочення загального часу, освоєння іноземної мови доцільніше здійснювати самостійно кожному студенту з індивідуальною оцінкою результату засвоєння матеріалу.

Одним з відомих підходів, що сприяє досягненню високого рівня знань з іноземної мови є технологія actionlearning, тобто навчання через взаємодію у групах.

Одним з варіантів застосування технології actionlearningє поєднання цієї технології не з безпосереднім вивченням теоретичних і практичних аспектів дисципліни «Іноземна мова», а з моніторингом якості засвоєння матеріалу з даної дисципліни.

Ця технологія апробована при викладанні низки технічних дисциплін і, на наш погляд, досить ефективна тим, що має багатоцільове призначення, не потребує значних витрат часу, легко варіюється, адаптується до обсягу та змісту модуля, доброзичливо приймається студентами.

Дисципліна «Іноземна мова» передбачає послідовне модульне освоєння матеріалу з контролем якості вивчення змісту модуля. Крім традиційного тестування, що, до речі, не завжди відображає якісне освоєння матеріалу, тут може бути використана технологія actionlearning, яка сприяє розвитку лінгвістичних і граматичних знань, формуванню вмінь та навичок діалогічного та монологічного мовлення.

Для її проведення досить10-30 хвилин в залежності від мети моніторингу і насиченості відповідного практичногоаудиторного заняття, під час якого вінпроводиться. Дана технологія дозволяє використання додаткових засобів інформації – довідників, словників, електронних джерел.

Групи формуються із сидячих поруч 2-4 студентів. Варіанти проведення контролю можуть бути наступними:

1.     Кожному студенту за обмежений час пропонується скласти ряд речень, наприклад, з вивченоїна минулому практичному занятті темиабомодуля. Далі виконується обмін питаннями і надається час на формування відповідей. Потім питання з відповідями повертаються до автора питань, автор перевіряє відповіді і за відомою шкалою сам оцінює відповіді опонента. Після чого результати передаються викладачеві для визначення остаточної оцінки. Особливо ефективний цей варіантпри проведеннізанять з тематичного контролю.

2.     Коженстудент складає своє питання, записує йогона окремому аркуші паперуі передає його наступному студенту, який на цьому ж аркуші записуєсвою відповідьна задане питанняі далі відповідно ставить нове питання і записує його нижче на цьому ж аркушііз зазначенням свого прізвищаі зновупередає аркушнаступному студенту. Знову формується відповідь, будується питанняі так далі, покиаркушне повернетьсядо студента, який першим записував на ньому своє питання. Цей студент записує відповідь на останнє запитання і передає бланк для перевірки викладачу. Групою студентів є один ряд, бажано формувати ряди з однаковою кількістю членів групи і чітко регулювати процес передачі аркушу, щоб група «не запізнювалася» і студенти закінчили роботу одночасно.

3.     Складання і передача запитань-відповідей аналогічно попередньому пункту, але випадково вибраному відповідачу. Ефективність такого способу полягає в незалежності процедури, обмеженості часу на кожне завдання, індивідуальній участі студентів в опитуванні та можливості чіткого обмеження часу на опитування.

4.     Колективне (групове) складання завдань (завдання або комплексу питань з граматики, фонетики) для іншої групи, колективну відповідь, яку тут доцільніше оцінювати викладачу.

5.     Заздалегідь підготовлені питання озвучуються в групі з 4 осіб і колективно формуються відповіді. При цьому питання для груп можуть бути або загальними (додається елемент змагання), або спеціальними. Усі питання можна винести на обговорення.

6.     Рішення завдання (реалізація проекту) в групі з вивченої теми. При цьому в групі заздалегідь розподіляються ролі – «той, хто вирішує питання», «аналітик», «доповідач результату», «опонент». Завдання для груп краще підбирати різні за змістом і відводити 2/3 часу на обговорення результату.

7.     Постановка для всіх груп загального дослідницького питання, що вимагає знання попередніх тем, знань, отриманих на заняттях з профільних дисциплін. Колективна відповідь групи виноситься на обговорення. Причому тут популярністю користуються питання «як створити?», «що невірно в цьому проекті?».

8.     Дослідницьке завдання для групи готує інша група в якості домашнього завдання. Після підготовки відповіді групою розробники представляють свій варіант рішення, який може оцінюватися і викладачем, і слухачами. Форми подання вирішення даного завдання вибирає група – презентація з поясненнями, доповідь зі співдоповідачами, груповий захист проекту.

В ідеалі, в групі необхідно виділити лідера, який своєю поведінкою активізує діяльність інших членів. Але метою технології actionlearningє також і розвиток лідерських якостей, тому доцільно викладачеві самому призначати відповідального за виконання завдання при роботі в групі. Найкращий варіант – всі члени групи повинні побувати в ролі лідера, але про це призначення заздалегідь не повідомляється. Застосування будь-якого з наведених способів вимагає ретельної підготовки з боку викладача, а також певних витрат часу на перевірку результатів моніторингу та розробку методики розрахунку оцінки роботи окремих студентів і групи. Але ефективність поєднання моніторингу знань технології actionlearningочевидна: тут виконується не тільки контроль засвоєння матеріалу, а й розвиваються здібності студентів до його запам'ятовування, творчої роботи, створення варіацій, адаптації отриманих знань до практичної проблеми, навички швидкого реагування на творчі завдання з теми, вміння складати точні короткі відповіді. Безсумнівно, все це сприяє активації мотиваційних механізмів діяльності, розвиває поведінкові, організаційні та особистісні навички майбутнього фахівця технічного профілю у процесі вивчення іноземної мови.

Технологія  actionlearningсприяє розвитку умінь студентів вирішувати проблеми, які виникли, і дає змогу замінити пасивний тип навчання активним, коли студент сам стає активним творцем знань, ініціатором обміну інформацією, здатним брати на себе відповідальність, готовим самостійно приймати рішення. Такий підхід стає рушійною силою навчання.

Проте,застосування технологіїactionlearningнапрактичних заняттях з іноземної мови призводить до значних, не завжди виправданих витрат часу на підготовку докожного заняття,а такожутруднення об’єктивного оцінюваннякожного членагрупи. Причинаминеуспішного застосування даної технології можуть стати пасивність студентів, велика різниця у загальному рівні знань і рівні підготовки до заняття студентів у групі, ймовірність психологічної несумісності  студентів-членів груп, що неможливо ліквідувати за обмежений час на проведення практичного заняття.

Таким чином, пропоновані способи контролю знань вимагають зосередженості і концентрації уваги усіх студентів, незалежно від того, чи завдання виконується індивідуально кожним студентом, чи групою. У будь-якому випадку студенти повинні знати, що успіх кожного учасника визначається якістю роботи інших членів групи, і це є дієвим стимулом для підготовки проведення моніторингу та участі в ньому.

Література:

1.     Репкина Н.Г.Применение технологии actionlearningдля развития метанавыков будущего специалистапри изучении технических дисциплін// Инновационные технологии организации обучения в техническомвузе: материалы междунар. науч.-метод. конф.– Пенза: ПГУАС, 2012. – 336 с.

ДодатокРозмір
sviridova.pdf239.39 KB